постерігання

1. (у філософії, особливо в контексті творчості Григорія Сковороди) Суттєвий, глибинний спосіб пізнання, спрямований на усвідомлення внутрішньої, істинної природи речей та явищ, що протиставляється поверхневому, зовнішньому спостереженню; внутрішнє осягнення.

2. (застаріле або рідковживане) Уважне, пильне розглядання, спостереження за чимось; вдивлювання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |