постерігання

[postɛriɦɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, особливо в контексті творчості Григорія Сковороди) Суттєвий, глибинний спосіб пізнання, спрямований на усвідомлення внутрішньої, істинної природи речей та явищ, що протиставляється поверхневому, зовнішньому спостереженню; внутрішнє осягнення.

  2. (застаріле або рідковживане) Уважне, пильне розглядання, спостереження за чимось; вдивлювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. постерігання, р. постерігання, д. постеріганню, з. постерігання, о. постеріганням, м. постеріганні, к. постерігання

Більше записів