1. Уважно, пильно спостерігати за кимось або чимось, стежити, відстежувати з метою вивчення, контролю або виявлення чогось.
2. Відчувати, зазнавати, переживати щось (зазвичай неприємне), бути об’єктом певних дій або станів.
постерігати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І зачав він бистрим оком постерігати кожну помилку в «поганців-старших», пильно він додивлявсь до всього, де можна було добачити педагогічну самоволю: і от щирісінька погорда сама собою вдиралася в його душу та й викликала в ній щонайлютішу, болісну ненависть. А звідти сталося так, що, не раз говорячи дуже-таки правдиві речі, Кость рівночасно набрався й такої звички, щоб навіть переінакшити та виставити в поганішому світлі і собі й товаришам у с я к и й учинок, у с я к е слово, у с я к у пораду, яка йшла од ненавидних «старших»; коли можна бувало, то він у розмову з ними підбавляв чималу дозу неввічливості, грубості та сміливого тону, хоч рискував, що втеряє свою стипендію.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |