1. Безперервно, без перерви, не припиняючись; поспішно, навперейми.
2. (У значенні прийменника) Поруч, поряд, біля чогось; вздовж чогось.
3. (Заст.) Спільно, разом, гуртом; укупі.
Словник Української Мови
Буква
1. Безперервно, без перерви, не припиняючись; поспішно, навперейми.
2. (У значенні прийменника) Поруч, поряд, біля чогось; вздовж чогось.
3. (Заст.) Спільно, разом, гуртом; укупі.
Приклад 1:
Зарослий бур’яном увесь поспіль — навіть доріжок немає — колись розкішний садок. Будинок-пустка, подекуди з вибитими шибками.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Taк мисливці: хоча б мисливець поспіль тридцять разів не влучив у качку, але ж, розповідаючи про це, він завжди точно й досконально установляє тридцять розмаїтих причин, чому саме, в кожному окремому разі, він не влучив у качку. І така непохитна сумлінність і акуратність мисливського мислення, що ні один з них не погодився б — для економії розповідальної енерґії — установляти причину лише в тих рідких випадках, коли він саме влучив качку.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”