1. (діал.) Заснути, поринути у сон; також — засинати, дрімати.
2. (перен., діал.) Застигнути, завмерти, втратити рухливість (про природу, наприклад, під час морозу).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Заснути, поринути у сон; також — засинати, дрімати.
2. (перен., діал.) Застигнути, завмерти, втратити рухливість (про природу, наприклад, під час морозу).
Приклад 1:
Тоді вони розіграли ліжка в лотерею, щоб хоч трохи розвантажити підлогу, й щасливі здерлися нагору і, напевно, там раювали, їм усі заздрили, а тому, ще до того як поснути, в’язні розв’язали проблему справедливого й планомірного користування ліжками більш грунтовно. Вони ухвалили користуватися тим щастям (спати на голих залізних ліжках), за чергою.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”