антеміон

АНТЕМІ́ОН, іменник чоловічого роду.

1. У давньогрецькій та римській архітектурі — орнаментальний мотив у вигляді стилізованої квітки або листя рослини, що чергуються, часто використовуваний у фризах, карнизах та на капітелях колон.

2. спец. Декоративний елемент у вигляді пальмети або стилізованої квітки лотоса, що застосовується в оздобленні керамічних виробів, тканин та ювелірних прикрас.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |