поснований

[posnoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (від дієслова “поснувати“) Такий, що був підданий процесу поснування — намотуванню основи (поздовжніх ниток) на верстаті або спеціальному пристрої перед ткацтвом.

  2. (переносно, рідко) Такий, що має в своїй основі певну ідею, принцип; заснований на чомусь, фундаментований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. поснований, р. поснованого, д. поснованому, з. поснованого, о. поснованим, м. поснованім

Більше записів