поснований

1. (від дієслова “поснувати“) Такий, що був підданий процесу поснування — намотуванню основи (поздовжніх ниток) на верстаті або спеціальному пристрої перед ткацтвом.

2. (переносно, рідко) Такий, що має в своїй основі певну ідею, принцип; заснований на чомусь, фундаментований.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |