посмітюха

1. Рідковживана назва рослини з родини айстрових, відомої як кульбаба лікарська (Taraxacum officinale), що має яскраво-жовті квіти, а після відцвітання — сріблясті пухнасті сім’янки, які розносяться вітром.

2. У народній творчості та діалектах — образна, лагідна назва для дівчинки або молодої жінки, що часто посміхається, має веселу, жваву вдачу.

Приклади вживання

Приклад 1:
А Ганна, мов посмітюха: — Фі-хі, а вам що, китайця жаль? Павло задержав віжками коні і сміх Ганни, оглянувся назад, де сіріли дві половини голови Ході: — Хай на чотири вітри рознесе, коли це голова Ході, якого я знаю!
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”

Частина мови: іменник (однина) |