Словник Української Мови
Буква
Покритий густим, м’яким, об’ємним хутром або пір’ям, що відстає від тіла; пушистий.
М’який, об’ємний і повний на дотик, що нагадує пух; здатний легко стискатися та розпушуватися.
Перен. про сніг: легкий, сипучий, що має вигляд великих пухких пластівців.
Перен. про рослини (крони дерев, квіти, хвою): густий, об’ємний, з ніжними, розпущеними частинами.
Приклад 1:
А ввечері Святослав, Володимир і Тамара (артистка балету, подруга Дуньова) ведуть мене до закритої їдальні артистів, де мій незвичайний зовнішній вигляд (особливо чоботи з розтрубами, пухнастий светр і обсмалене вітром, позначене болячками обличчя) привертає загальну напружену увагу. На столику нашому з’являються пиво й сосиски — еге ж, у Львові можна ще жити й частуватися.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”