Після смерті, після кончини когось.
Про нагородження, присвоєння звання, видання твору тощо, що відбувається або здійснюється після смерті особи, до якої це стосується.
Словник Української Мови
Буква
Після смерті, після кончини когось.
Про нагородження, присвоєння звання, видання твору тощо, що відбувається або здійснюється після смерті особи, до якої це стосується.
Приклад 1:
Хоч посмертно, зате – своєвременно. Звісило з трибуни блазенський ковпак забрехуще слово.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”