Антидиз’юнкція, -ї, ж., лог., мат. Логічна операція, яка є запереченням диз’юнкції; результат цієї операції є істинним тоді й лише тоді, коли всі висловлювання, що входять до неї, є хибними. Те саме, що стрілка Пірса, логічне НІ-АБО.
антидиз’юнкція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |