послушництво

[posluʃnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Стан, обов’язки або період життя послушниці в християнському монастирі — жінки, яка готується до прийняття чернечого постригу, виконуючи різноманітні доручення та вивчаючи монастирський устав.

  2. Період випробування та навчання в монастирі, який проходить кандидат перед урочистим посвяченням у черниці або черця (узагальнене значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послушництво, р. послушництва, д. послушництву, з. послушництво, о. послушництвом, м. послушництві, к. послушництво

Більше записів