послушництво

1. Стан, обов’язки або період життя послушниці в християнському монастирі — жінки, яка готується до прийняття чернечого постригу, виконуючи різноманітні доручення та вивчаючи монастирський устав.

2. Період випробування та навчання в монастирі, який проходить кандидат перед урочистим посвяченням у черниці або черця (узагальнене значення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |