послушниця

[posluʃnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка проходить випробування в монастирі перед прийняттям чернечого постригу, виконуючи різні роботи та послухи і вивчаючи монастирський устав.

  2. У широкому розумінні — покірна, слухняна жінка або дівчина, яка беззаперечно виконує чиїсь накази чи волю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. послушниця, р. послушниці, д. послушниці, з. послушницю, о. послушницею, м. послушниці, к. послушнице

Більше записів