АНТИТЕТИКА, и, жін., книжн. Сукупність або система антитез; спосіб мислення чи викладу, побудований на постійному протиставленні понять, суджень, образів. Антитетика характерна для барокової літератури.
антитетика
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тому антитетика барокко стала для нього зручною формою синтезу суперечностей земного і небесного, тлінного і вічного, чуттєвого й аскетичного, конкретного й абстрактного. Як І письменники барокко, Сковорода розкривав трагічні суперечності життя і смерті, добра і зла.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |