1. Властивість або стан за значенням дієслова “послухати“; здатність слухатися, покірність, дисциплінованість.
2. Добровільне підпорядкування чи виконання наказів, вимог, правил; слухняність.
3. У релігійному контексті — добровільне підкорення своєї волі Божій або церковній владі як чеснота.