посланець

[poslɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

Особа, наділена повноваженнями передавати певне повідомлення, висловлювати чиюсь волю або представляти інтереси; представник, делегат.
Той, хто направлений з особливим дорученням у іншу країну або до іншої організації; дипломатичний представник нижчого рангу, кур’єр.
(У релігійному та міфологічному контексті) Вісник, істота (ангел, дух тощо), надіслана вищою силою для виконання певної місії або передачі відкровення.
(Переносне значення) Явище, предмет або ідея, що сприймається як ознака, провісник чогось (наприклад, посланці весни).

Граматичні форми:

н. посланець, р. посланця, д. посланцеві, з. посланця, о. посланцем, м. посланцеві, к. посланцю