Древослів

Словник Української Мови

посіченість

[posit͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або стан того, що є посіченим; наявність посічок, зарубок, насічок на поверхні чогось.

  2. (Медицина, стоматологія) Характерна ознака зубів, що мають на режучому краї фізіологічні виступці (горбики), які з віком стираються.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посіченість, р. посіченості, д. посіченості, з. посіченість, о. посіченістю, м. посіченості, к. посіченосте

Більше записів