Словник Української Мови
Буква
1. Який має січні (поздовжні, паралельні) порізи, подряпини або шрами на поверхні.
2. Розташований, розміщений уздовж річища річки, берега; прибережний.
3. (У топонімії) Назва колишнього селища в Донецькій області, що ввійшло до складу міста Харцизьк.
Приклад 1:
Після трагічної кончини директора Ананди (був посічений на шматки шаблековтачем-п’яницею) Гермоґен Цитрина обійняв керівництво всім цирком. Одного дня він підібрав на станції нью-йоркського метро безпритульну українську дівчину, що в супроводі катеринки жалібно виводила «Пісню про рушничок*, яка саме в ті часи входила в моду.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”