Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* П О ШЕПТ , у, ч., рідко . 1. Те саме , що ш е піт . * Образно . Київ .. стрів Дорку тихим пошептом каштанів (Ю. Янов., Мир , 1956, 72). 2. Перешіптування . – Чув я – кипить в громаді , Пошепти грізні пішли : « Вбиймо пана ! Все одно нам ! Нема правди на землі !» (Фр., X, 1954, 246).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пошепт, р. пошепту, д. пошептові, з. пошепт, о. пошептом, м. пошепті, к. пошепте