Тлумачення із “Словника української мови”* П О ШЕПТ , у, ч., рідко . 1. Те саме , що ш е піт . * Образно . Київ .. стрів Дорку тихим пошептом каштанів (Ю. Янов., Мир , 1956, 72). 2. Перешіптування . – Чув я – кипить в громаді , Пошепти грізні пішли : « Вбиймо пана ! Все одно нам ! Нема правди на землі !» (Фр., X, 1954, 246).
пошепт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |