посесор

1. Особа, яка тимчасово володіє або користується майном, землею, правом тощо на підставі договору про посесію (найму, оренди, концесії).

2. У західному феодальному праві — особа, яка мала право володіння (посесії) землею, але не була її повним власником.

3. У сучасному мовленні — орендар, тимчасовий власник або користувач чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
[753] Посесор — орендар земельної ділянки. [754] Монастирі кармеліток та босих кармеліток, які виникли ще в середині XV ст.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |