посередництво

1. Дія за значенням дієслова посередничати; надання допомоги у встановленні контакту, досягненні угоди, порозуміння між сторонами; виступ у ролі посередника.

2. Офіційна діяльність уповноваженої особи, організації або держави, спрямована на примирення конфліктуючих сторін, організацію та ведення переговорів для врегулювання суперечки чи конфлікту (наприклад, у міжнародному праві, дипломатії).

3. У торгівлі та економіці — діяльність, що полягає у сприянні укладенню угод між виробником (постачальником) та покупцем за певну винагороду, без набуття посередником права власності на товар.

Приклади вживання

Приклад 1:
Оскільки була на межі нервового зриву і спілкуватися з новим директором абсолютно не могла, мені довелося взяти на себе посередництво при передачі музею, і я на собі відчула всі силу тієї злоби й упереджености. Та й далі, в нелегкі для мене роки, коли я зазнавала політичних переслідувань, я раз у раз відчувала на собі недобру і мстиву руку Ірини Михайлівни Коцюбинської (хоча, здавалося б, я тут при чому?!).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |