посередництво

[posɛrɛdnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова посередничати; надання допомоги у встановленні контакту, досягненні угоди, порозуміння між сторонами; виступ у ролі посередника.

  2. Офіційна діяльність уповноваженої особи, організації або держави, спрямована на примирення конфліктуючих сторін, організацію та ведення переговорів для врегулювання суперечки чи конфлікту (наприклад, у міжнародному праві, дипломатії).

  3. У торгівлі та економіці — діяльність, що полягає у сприянні укладенню угод між виробником (постачальником) та покупцем за певну винагороду, без набуття посередником права власності на товар.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. посередництво, р. посередництва, д. посередництву, з. посередництво, о. посередництвом, м. посередництві, к. посередництво

Більше записів