Значення
-
Аналой, -я, чол. У православному богослужінні: високий чотиригранний столик з похилою верхньою дошкою, на який під час богослужіння кладуть ікони, Євангеліє, богослужбові книги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аналой, р. аналоя, д. аналоєві, з. аналой, о. аналоєм, м. аналоєві, к. аналою