аналогія

1. Подібність, схожість між предметами, явищами, поняттями в якихось ознаках, властивостях, відношеннях.

2. У логіці та науці — форма умовиводу, за якою на основі подібності двох об’єктів у певних ознаках роблять висновок про їхню подібність в інших ознаках; метод пізнання.

3. У мовознавстві — уподібнення одних мовних елементів іншим, що призводить до зміни граматичних форм або творення нових слів за зразком наявних.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чутлива до літературних новинок — то «короткий» відгук-оцінка, то стислий аналіз, якесь порівняння, якась аналогія, заувага, і обов’язково — виписки. Зокрема переписує в зошит кілька перекладів Маршака з Бернса і Вордсворта (1942) — очевидно, вони потрапили до нас через сестру перекладача Юдиф Яківну, мою учительку музики.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Через те Шмідти, коли говорили, бува, проміждо собою, попрозивали тих дівчат легшими для себе, оригінальнішими йменнями: найстаршу дівчину, Кассандру, звали вони «трапезундська наречена» — це в pendant[34] до літературних типів «Мессінської нареченої», та «Абідосської нареченої», та «Коринфської нареченої» (жартівлива аналогія з «Коринфською нареченою» їм насувалася в голову найбільше); що ж до трьох менших сеструнь, то їх вони проміждо собою називали попросту одним збірним назвищем: Backfische. Ба навіть інтересну Зою, що її ймення всі, дякуючи Байроновій «Maid ot Athens[35]», швидко затямили, краще любили вони звати між собою епітетом «трапезундська вдовичка», а не «Зої»; а втім, її давно вже не було тоді в Туапсе.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |