посадження

1. Дія за значенням дієслів “посадити” та “посаджати“; розміщення когось, чогось на певному місці з метою сидіння або перебування.

2. (с.-г.) Дія за значенням дієслів “посадити” та “посаджати”; поміщення рослин, насіння, саджанців, бульб тощо в ґрунт для вирощування.

3. (іст., карне право) Покарання у вигляді ув’язнення, позбавлення волі.

4. (морськ.) Положення судна щодо рівня води; осадка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вихідною точкою служить дата посадження Кольомана в Галичі в Воскресен. (і Нїконов.)
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Частина мови: іменник (однина) |