АКСОНОТМЕ́ЗИС, -у, чол., спец. Патологічний процес, що полягає у фрагментації та дегенерації аксона нейрона (нервового волокна) при збереженні цілісності мієлінової оболонки; виникає внаслідок локального ушкодження або порушення аксонального транспорту, часто спричиненого здавленням, ішемією або токсичним впливом.
аксонотмезис
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |