посадниця

1. Жінка, яка обіймала посаду посадника (вищого посадовця) у давньому Новгороді та деяких інших давньоруських князівствах; дружина посадника.

2. У давньоруських землях — жінка, яка володіла землями (посадками) та мала певну адміністративну владу на них.

3. (переносне значення) Жінка, яка фактично керує, розпоряджається чимось у домі, родині або колективі (часто іронічно).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |