Словник Української Мови
Буква
Акцептувати — 1. У фінансовій та банківській справі: давати згоду на оплату грошових документів (векселів, чеків, рахунків тощо) шляхом підтвердження зобов’язання їх сплатити; приймати до оплати.
2. У міжнародному праві та дипломатії: приймати пропозицію, умови договору або угоди, даючи офіційну згоду на їх виконання.
3. Загальновживане, книжне: схвалювати, визнавати щось слушним або прийнятним; погоджуватися з чимось.
Приклад 1:
За розрахунками за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитиву і відповідно до його вказівки (банк -емітент), зобов’язується виконати платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати, врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банкові) виконати платежі одержувачу засобів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”