порятування

1. Дія за значенням дієслова “порятувати“; рятування, спасіння від небезпеки, загибелі, лиха.

2. (у релігійному контексті) Спасіння душі, здобуття вічного життя; визволення від гріха та його наслідків.

Приклади вживання

Приклад 1:
Талант Юрчака постійно розвивався, поглиблювався, як і постійно розвивалась і його… грудна недуга, що її початок сильно дався відчути й пізнати вже 1899 p., коли він просив (безуспішно) у виділу “Бесіди” відпустки для порятування здоров’я.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Приклад 2:
Талан Юрчака постійно розвивався, поглиблювався, як і постійно розвивалась у нього грудна недуга, якої початок сильно дався відчути і пізнати вже в 1899 р., коли покійник просив (очевидно, безуспіш- но) виділ “Бесіди” про відпустку для порятування здоров’я. В році 1913 –14 Юрчак нидів на очах, спадав на силах.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |