Словник Української Мови
Буква
АКТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін.
1. Властивість за значенням активний 1; діяльна, енергійна поведінка, діяльність кого-, чого-небудь. Виявляти високу активність у роботі.
2. спец. Інтенсивність дії, вияву чого-небудь; дієвість. Сонячна активність. Біологічна активність речовини.
3. фіз., хім. Величина, що характеризує здатність певної системи (радіоактивної, хімічної тощо) до взаємодії або перетворення. Радіоактивність — це активність радіоактивного ізотопу.
Приклад 1:
Вона органічно влилася в наше трохи старше за віком товариство, без «портативної Жиленко», як ніжно називав її Василь Симоненко, неможливо уявити наше тодішнє товариське життя і громадянську активність. Найголовнішим було те, що Клуб об’єднав розрізнених досі однодумців з різних творчих галузей — літераторів, художників, музикантів, театральних діячів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Особливу активність виявляли в центральних областях півострова каски та мушкі, що їх вважають творцями розписної «фрігійської» кераміки. В IX—VII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Активність A визначається такими формулами: T 2lnNeNNdt dNA t 0 ==== −λλλ . Отже, активність обернено пропор- ційна до періоду піврозпаду і зменшується з часом за експоненціальним законом.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”