Словник Української Мови
Буква
1. (про людину) Такий, що має стосунок до Порятованя — релігійно-політичного руху в Речі Посполитій XVII століття, який виник на основі Берестейської унії та об’єднував прихильників союзу з Римсько-католицькою церквою; уніат.
2. (переносно, книжн.) Такий, що виявив зраду, відступництво від певних ідей, принципів або спільноти; переметник.
Приклад 1:
Невольнича муза ~452 я знаю це може одна тільки пам’ять про неї Карпат,або Посельська книжка 453~ÂÀÇÎÍ-ÄÈÔÔÅÍÁÀÕ²ß спішимо набутися разом витягує зелений сувій із сувою врочисто розгортає наче збирається читати свої універсали про співжиття взаємодопомогу порятований мною від нидіння у тісному горщику завойовує шмат за шматом від моєї території я великодушний нам обом вистачить місця під сонцем стяги наші зелені нас тут двох живих відчуває мою самоту простягає приязно м’які молоді долоні але також страждає відчиняються рани — отвори на постарілому листю І. Калинець. Невольнича муза ~454 мертвіють надщерблені окраїни повисають як ганчір’я не знаю як зарадити болеві пустомиті відмиранню я сам ще більш вразливий листя нового не розгортаю Карпат,або Посельська книжка 455~ÏÎѲÄ×ÅÍÍß Kto j/aogonec podpisał?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Я — порятований. Я розчинився в юрбі убивць.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”