порядненький

1. (розм.) Зменшувально-пестливе від прикметникапорядний“: досить хороший, задовільний, такий, що викликає схвалення; непоганий.

2. (розм.) Про людину: чемний, слухняний, що дотримується порядку; хороший у поведінці.

3. (розм.) Про зовнішній вигляд: досить охайний, акуратний, приємний на вигляд.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |