порушуваний
[poruʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що можна порушити, зруйнувати, знищити або змінити; нестійкий, несталий, непостійний.
-
Такий, що можна порушити, не виконати (про правило, закон, обіцянку тощо); такий, що не є обов’язковим або остаточним.
-
У фізиці та техніці: такий, що може бути виведений зі стану рівноваги або спокою; нестійкий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. порушуваний, р. порушуваного, д. порушуваному, з. порушуваного, о. порушуваним, м. порушуванім