порфирович

Приклад 1:
Цікава деталь — на одному з будинків навпроти Кочурового й досі красується табличка «Баумана»: якийсь релікт старої системи не бажає розлучатися з рідним «революційним» іменем… На ґанку тебе зустріне сивий і вже зовсім маленький Порфирович (Ірини Михайлівни немає серед живих) несподівано дуже міцним потиском руки і цілком «реальним» поцілунком. Біжиш мерщій до чарівного столу у вітальні з його книжковими скарбами — ухопити щось почитати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Григорій Порфирович добирає вірші молодих поетів для перекладу, стежить за чеськими новинками, дбає, щоб найцікавіше з чеської поезії знайшло відображення в українських перекладах, координує постійний обмін літературою між Заходом (via Чехословаччина) і Україною, тримає під контролем добір літературного матеріалу для потенційних антологій, дає свою, незалежну від офіціозу, оцінку різним явищам української культури, допомагає збирати ілюстративний та інформативний матеріал для майбутніх публікацій тощо. Дозволю собі навести текст одного з таких листів, який не потребує коментарів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”