АЛГОНКІНИ, -ів, мн. (одн. алгонкі́н, -а, ч.; алгонкі́нка, -и, ж.). 1. Група корінних народів Північної Америки, які розмовляють мовами алгонкінської мовної сім’ї; представники цих народів.
алгонкіни
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (множина) |