1. Дати обіцянку, зобов’язати себе словом щодо виконання чого-небудь; пообіцяти комусь або собі щось.
2. Розм. Намітитися, призначитися (про час, подію).
пообіцятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови