покинутися

1. (заст., діал.) Кинутися, ринути на когось, на щось; напасти.

2. (заст., діал.) Початися раптово, з силою (про явище природи, почуття тощо).

3. (заст., діал.) Відкинутися, відпасти (наприклад, від віри).