1. (док. покинутися) Розташовуватися, розміщуватися де-небудь у безладному, хаотичному порядку; бути розкиданим, нагромадженим безладно.
2. (док. покинутися) Розмовне. Швидко та різко відкидати голову або верхню частину тіла назад (від болю, здивування, різкого руху тощо).
3. (док. покинутися) Застаріле. Кидатися один в одного чимось; обмінюватися киданням чогось.