1. Нарешті, після всього, після довгого часу або низки подій; у кінці, наприкінці.
2. У підсумку, як результат, як наслідок чогось.
напослідок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Професор притяг його до себе, конвульсивно обійняв, нервово обцілував усю голову і напослідок прошепотів: — Я сто разів гірший за вас, бо я лицемір… І він розказав Володимирові все, що з ним сталося і через що він заслаб. Володимир слухав усю історію з величезним зацікавленням, забувся навіть про своє власне знервування.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |