Приклад 1:
Наприкінці мандрів з їжі залишилося тільки трохи сухарів, які ми розмочували водою. І коли, нарешті, прибилися до місця призначення та зупинилися на станції Дьома під Уфою, перше, що мені запало у вічі й залишилося в пам’яті на все життя, — це величезні високі буханці білого хліба, які пощастило роздобути.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Спілкування з великим культурним досвідом людства та його творцями, осмислення парадоксів історії, у школі якої сучасна людина далеко не завжди виглядає розумним учнем, загострюють відчуття дисгармонійності й невлаштованості світу наприкінці XX ст., яке в поезії Ліни Костенко постає як вельми драматичний акт у житті людської цивілізації. З подібних відчуттів та висновків виникають апокаліпсичні мотиви в її поезії.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Прозові переклади двох латинських віршів були зроблені наприкінці XVIII — початку XIX ст. Чотири поезії свого часу переклав М. Зеров.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 4:
Єгипетські старожитності при- Історія археологічного вертали до себе увагу ще се- дослідження країни редньовічних скарбошукачів та любителів екзотики, проте археологічне дослідження території Єгипту розпочалося наприкінці XVIII ст, у зв’язку з воєнною експедицією Наполеона Бонапарта в Північну Африку. Серед учасників цієї експедиції була велика група вчених, які здійснили плідну пошукову та описову роботу в країні сфінксів і пірамід.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 5:
(ці мумії заховав від грабіжників наприкінці II тис. до н. е. фараон- жрець Херіхор).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”