1. Той, хто зазнав кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди; потерпілий.
2. У юридичному контексті — особа, якій злочином або правопорушенням заподіяно моральну, фізичну чи матеріальну шкоду; жертва злочину.
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто зазнав кривди, образи, моральної чи матеріальної шкоди; потерпілий.
2. У юридичному контексті — особа, якій злочином або правопорушенням заподіяно моральну, фізичну чи матеріальну шкоду; жертва злочину.
Приклад 1:
Лаговський задумавсь… і, щоб утихомирити себе, написав поезію: СОН Зневажений, покривджений лежав я Та й з дикою ненавистю благав я: «О, боже всеєдиний!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”