Значення
-
Технічний термін для позначення верхнього шару, матеріалу або конструкції, що наноситься, настилається або встановлюється на поверхню для захисту, вирівнювання, ізоляції або декоративного оздоблення (наприклад: покриття дороги, покриття підлоги, покриття даху, лакозбарвлювальне покриття).
-
У текстильній промисловості — тканина, що використовується для оббивки, обтягування меблів або для пошиття чохлів (наприклад: меблева покритка, покритка для матраца).
-
У ботаніці — загальна назва для чашечки або обгортки, що охоплює суцвіття або його частину у деяких рослин, зокрема у представників родини ароїдних.
-
Застаріла назва жіночого головного убору, хустки або покривала на голову.
Правопис та відмінювання
н. покритка, р. покритки, д. покритці, з. покритку, о. покриткою, м. покритці, к. покритко