покритка

[pokrɪtkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін для позначення верхнього шару, матеріалу або конструкції, що наноситься, настилається або встановлюється на поверхню для захисту, вирівнювання, ізоляції або декоративного оздоблення (наприклад: покриття дороги, покриття підлоги, покриття даху, лакозбарвлювальне покриття).

  2. У текстильній промисловості — тканина, що використовується для оббивки, обтягування меблів або для пошиття чохлів (наприклад: меблева покритка, покритка для матраца).

  3. У ботаніці — загальна назва для чашечки або обгортки, що охоплює суцвіття або його частину у деяких рослин, зокрема у представників родини ароїдних.

  4. Застаріла назва жіночого головного убору, хустки або покривала на голову.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покритка, р. покритки, д. покритці, з. покритку, о. покриткою, м. покритці, к. покритко

Більше записів