покрівчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “покрівель” — невеликий дах, дашок або його частина.

2. У будівництві: верхній, часто декоративний елемент, що завершує споруду або її частину (наприклад, дах вежі, бані, еркера).

3. У техніці: захисна кришка, кожух або невеликий дашок, що встановлюється над приладами, механізмами або їхніми вузлами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |