покрівчик

[pokriʋt͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “покрівель” — невеликий дах, дашок або його частина.

  2. У будівництві: верхній, часто декоративний елемент, що завершує споруду або її частину (наприклад, дах вежі, бані, еркера).

  3. У техніці: захисна кришка, кожух або невеликий дашок, що встановлюється над приладами, механізмами або їхніми вузлами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покрівчик, р. покрівчика, д. покрівчикові, з. покрівчик, о. покрівчиком, м. покрівчикові, к. покрівчику

Більше записів