1. (діал.) Який належить до покріпи, стосується покріпи; такий, що перебуває у покріпі, є підданим, кріпаком.
2. (перен., розм.) Який перебуває у повній залежності від когось або чогось, позбавлений свободи дій.
покріпний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |