1. У біології (особливо в альгології та мікології) — властивість деяких одноклітинних рухливих стадій розвитку (зооспор, гамет) водоростей або грибів, що полягає у наявності двох джгутиків різної довжини та будови, прикріплених спереду або збоку, що нагадує будову планідії.
2. У ботаніці — морфологічна ознака, що характеризує тип рухливості та будови джгутикового апарату у представників окремих груп нижчих рослин.