типик

1. У православній церковній традиції — книга, що містить устав (правила) про порядок богослужінь, пости та монастирський побут, а також місяцеслов із вказівками свят на кожен день.

2. У ширшому значенні — збірник правил, статут або установчий документ, що визначає порядок діяльності певної установи, організації чи чернечого ордену.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |