покрадьки

1. Тихо, непомітно, щоб ніхто не побачив і не почув; крадькома, нишком, потай.

2. Поступово, повільно, майже непомітно (про дію, що відбувається поступово або тривалий час).

Приклади вживання

Приклад 1:
Вночі він перебрався через Дністер, покрадьки став за горбами табором, та вже удосвіта мусив дати бій: його стеріг і підстеріг Жолкевський. Тим часом і Жолкевського, і Наливайка пильнувала зі степу орда.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прислівник () |