Словник Української Мови
Буква
1. Проявити козацькі якості: мужність, відвагу, кмітливість, волю або вдатися до характерної для козаків поведінки в певній ситуації.
2. Побувати, пожити козаком; провести певний час, ведучи спосіб життя, характерний для козака.
3. (Переносно) Поводитися зухвало, визиваюче, задирливо; показати свою вдачу, силу або майстерність.
Приклад 1:
Се виявилось дуже скоро, вже в літній кампанії 1654 р. на Білорусі, де козацьке військо під проводом Івана Золотаренка вело діло до того, щоб прилучити здобуті території до Гетьманщини і покозачити людність, а московське правительство сього не хотіло й між московськими воєводами і козацькою старшиною почалась явна конкуренція, яка часами доводила й до явних колізій. Те ж саме на другий рік показалось і в спільних козацько-московських операціях, під проводом самого гетьмана і боярина Бутурліна в Західній Україні, і гетьман кінець-кінцем обірвав тут операції та залишив війну, для того, щоб не пустити в тутешні городи московських залог, як того хотіли москалі, а лишити їх свобідними від Москви.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”