покора

[pokorɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова покорятися; стан підпорядкування, слухняності, визнання чиєїсь влади, переваги або сили.

  2. Покірливість, смирення, відсутність опору; здатність приймати долю або волю інших без нарікань.

  3. Заст. Обітниця, обітовання, урочиста обіцянка (часто релігійного характеру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покора, р. покори, д. покорі, з. покору, о. покорою, м. покорі, к. покоро

Більше записів