покорятися

1. Добровільно або примусово підкорятися чиїйсь владі, наказам, волі; визнавати себе підлеглим, залежним.

2. Піддаватися силі, впливу чогось; не мати змоги чи волі чинити опір.

3. Бути підвладним, підлеглим комусь, чомусь за своїм становищем, статусом.

4. (перен.) Ставати доступним, зрозумілим в результаті наполегливої праці, дослідження (про знання, таємниці тощо).

5. (перен., розм.) Дозволяти себе впорядкувати, підкоритися певним маніпуляціям (про волосся, тканину тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |