Древослів

Словник Української Мови

покликач

[poklɪkɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто покликає (закликає, викликає) когось або до чогось; закликач.

  2. У комп’ютерній термінології — функція, процедура або об’єкт, що передається як аргумент іншій функції з розрахунку на її виклик під час виконання програми (від англ. callback).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покликач, р. покликача, д. покликачеві, з. покликача, о. покликачем, м. покликачеві, к. покликачу

Більше записів