поклекотіти

[poklɛkotitɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Про звук: видати серію коротких, різких, дзвінких звуків, наче від удару металевих предметів; дзенькотіти, брязкати.

  2. Перен., розм. Про почуття, переживання: раптово й сильно відчутися, заворушитися (зазвичай про тривогу, неспокій, сум тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я поклекочу, ти поклекотиш, він поклекотить, ми поклекотимо, ви поклекотите, вони поклекотять

Більше записів